Активне громадянство в Україні: над чим ще працювати?

У жовтні Інститут лідерства та управління видав брошуру “Активне громадянство як стиль життя”. У текстах видання відображена концепція активного громадянства на основі 4-річної діяльності Інституту. Автори запропонували особливий підхід до навчання українських тренерів, а також сформулювали сім принципів роботи агентів змін.

Рух активного громадянства стрімко зростає у світі упродовж останніх десятиліть. Він популярний у США та Великобританії, упроваджується в Канаді, ЄС та Австралії. Поширенню цієї концепції сприяє і Британська Рада, що акцентує на соціальному розвитку. У світі вже існує 40 таких програм, зокрема й в Україні. Є кілька визначень “активного громадянства”, і кожне може бути актуальним для різних національних контекстів.

Презентували видання під час відкриття навчальної програми “Тренінг для тренерів”. Учасники з різних частин України ознайомилися з особливостями формування свідомого громадянина та дізналися, чому це актуально. Матеріали для брошури підготували експерти Інституту: Дмитро Якимець, Оксана Дащаківська, Ірен Даниш та Наталя Бордун. Вони виокремили три ключові складові активного громадянина: піклування про спільноту і соціальну єдність, спілкування з іншими, а також вирішення проблем та розвиток суспільства.  

Про особливість концепції активного громадянства детальніше розповіла співавторка брошури Оксана Дащаківська: “Модель активного громадянства - це досвіди з усього світу. Вона зумовлена глобальними й національними змінами, що відбуваються сьогодні. Зараз представницька демократія помирає і поступово змінюється на користь участі громадян у житті країни. Проте, з іншого боку, існує наш національний контекст, що зумовлює активну громадянську позицію. Війна, Революція Гідності та інші фактори впливають на те, що ми розуміємо необхідність використання добрих інструментів участі”.

Автори наголошують, що  в Україні еволюція суспільної свідомості мала власний шлях. Але головний урок, який засвоїли громадяни після Помаранчевої революції та Революції Гідності - агентами справжніх змін у державі можуть стати лише громади, спільноти активних громадян, а не окремі лідери чи політичні діячі. Саме тому основним гаслом у 2014 році був вислів: “Якщо не ми, то хто?”. Відтоді в країні створили тисячі громадських організацій, волонтерських груп. Проте українцям досі бракує теоретичних знань з активного громадянства.

Оксана Дащаківська також зауважила, чому розроблена концепція унікальна для України: “Наша модель відрізняється від британської двома суттєвими викликами. По-перше, ми вважаємо, що інституції в Україні є і повинні бути сталими. Вони - це  каркас суспільства. Попри це, ми передбачаємо простір для активності, креативності та інновацій у вигляді проектів. Тому це активне громадянство дає можливість творити, відтворювати та змінювати інституції водночас. Не варто забувати, що також повинен бути баланс між інститутами та проектною діяльністю. Друга наша особливість - розуміння відмінностей між громадською і громадянською участями. Коли ми говоримо “громадська участь”, ми передусім маємо на увазі локальні зв’язки членів однієї спільноти. А коли ми згадуємо про громадянську - ми розуміємо, що громадянин впливає на стосунки індивідууму та держави. Тобто, він впливає на вертикальні стосунки, має вплив на владу”.

Інша співавторка посібника, яка сформулювала сім принципів активного громадянства, докторка Ірен Даниш, вірить у їхню необхідність. Ці принципи універсальні і охоплюють не тільки українськийх контекст. Адже всі люди мають право голосу і несуть відповідальність у своїх громадах. Вони також наділені лідерськими здібностями та впливом  на встановлення правил. Ірен стверджує, що всі громадяни вже є фахівцями з національних проблем. Саме тому вони усвідомлюють необхідність змін. Суспільство повинно зробити перший крок до них. Вона також додала, що якщо суспільство хоче позитивних активних зрушень в Україні, то варто скористатися двома методами: залученням людей до громад  та щоденної підтримки взаємодії.

У брошурі також йдеться про інші аспекти активного громадянства, різницю між громадською та громадянською участю, права людини, важливість суспільних інститутів, спілкування та перемовини.

 

Адреса

Український Католицький Університет
вул. Козельницька, 2а, офіс 310
Львів 79026, Україна
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Телефон

+38 (032) 240-99-45 (#3627)
+38 (093) 20-60-310

Підписатись на розсилку