×

Повідомлення

There was a problem rendering your image gallery. Please make sure that the folder you are using in the Simple Image Gallery Pro plugin tags exists and contains valid image files. The plugin could not locate the folder: media/k2/galleries/641

"Створюйте стабільні структури", "їжте шоколадне морозиво": розмова про майбутнє з Ярославом Грицаком

Перед початком п’ятого навчального модуля студенти Магістерської програми з управління неприбутковими організаціями зустрілися з публічним інтелектуалом Ярославом Грицаком, щоби обговорити його книгу "26-й процент, або як подолати історію". Дискусія швидко перейшла у розмову про виклики, перед якими опиниться українське суспільство у найближчому майбутньому. Публікуємо деякі питання наших студентів і відповіді пана Ярослава до роздумів.

В ситуації, коли базові потреби у безпеці задоволені, наступне покоління українців демонструє цінності самовираження. Питання безпеки дуже просіло через війну. Нам слід чекати на послаблення цінностей самовираження у суспільстві, коли наступне покоління подорослішає?

Я люблю Україну за те, що рух у напрямку самовираження продовжується, незважаючи на війну та економічний спад. Можливо, все рухається не так, як нам би того хотілося, але регресу немає.

Тяга до змін залишилась. Проблемою є те, що люди не знають, яких саме змін хочуть. А рух, який не має тематичного характеру, перетікає до будь-кого - за відсутності риби і рак риба. Наразі в Україні немає кому цим рухом загосподарювати. Тому неможна сказати, що зміни позитивні, але дуже важливо, що вони і надалі зберігаються.

Війна існує в стрічці новин, але у нас немає відчуття небезпеки, правда ж? Війна глибоко захована, тому що у нас перемагає віртуальна реальність.

Для громадян, чиї шкільні роки припали на час Майдану, його наратив і змінотворчий контекст є чужими. Натомість, переважають глобалістичні рухи (наприклад, кліматичні п’ятниці). Як залучати молодше покоління до локальних політичних процесів?

Я не знаю відповіді на це питання, тому я говорю з людьми - як ось зараз з вами. І навіть ви мені кажете, що не розумієте молодше покоління.

Під час президентських перегонів Україною пронісся ураган, яким змело всіх політичних лідерів. Політичні партії під час парламентських виборів змете так само. На думку однієї людини, з якою я говорив, і яка знається на подібних процесах краще за мене, те, що ми спостерігаємо є значною мірою результатом творення нової віртуальної реальності. У той час як стара еліта йде звичним шляхом, багато що вирішується меседжами у віртуальних мережах.

Простір змінотворців дуже неоднорідний, і в ньому існують речі, неочевидні навіть для самих змінотворців...

На мою думку, найбільша біда - це фрагментарна свідомість. Молоді люди живуть в умовах постійного спалаху, миготіння, і з цієї причини у них дуже коротка пам’ять. А той, хто має коротку пам’ять не може розглядати ситуацію з потрібної відстані, адже йому немає з чим порівнювати. Так формуються завищені очікування, яким ви не зможете відповідати, що би не робили.

Я не кажу, що це погано. Це небезпечно, і я не знаю, як з цим працювати. Наприклад, в Росії такі умови дозволили Путіну хакнути країну через телевізійну кнопку. Але російський сценарій неможливий в Україні, тому що для його реалізації потрібні ресурси КДБ.

Маю надію, що все це дуже швидкі ефекти, і вашою перевагою буде грати на довшу мету.

Важливі для сучасних провідників лідери думок стають не важливими для тих, хто входитиме у політику через п’ять років. Ми можемо опинитися у ситуації, коли старі лідери вже йдуть, а молоді ще не виховалися. Нас чекає п’ять років політичної стагнації?

У нас напевне буде п’ять років політичної стагнації. В мене відчуття, що це не залежить від того, хто виграє президентські та парламентські вибори. Я не бачу підстав чекати чогось доброго у найближчі п’ять років. Треба готуватися до виборів 2024-го, і ви маєте для цього достатньо часу. За великим рахунком, цьогорічні вибори ми програли, але якщо ви хочете виграти наступні, то що ви робитимете?

Не збирайтеся від ситуації до ситуації. Важливо мати сталу групу - мозковий центр, який би постійно думав над тим, що і яким чином слід робити. Якщо відчуваєте брак власних сил, то запросіть когось, хто може це робити.

За останні п’ять років ми побачили принаймні системні намагання чинної влади створювати такі інституції як НАБУ та Інститут національної пам’яті. Вони зможуть і надалі розвиватися?

Не знаю, але відкат можливий. Я часто пояснюю, що є «захищені» країни як наприклад, США, яку Трамп не може зламати через діючу систему стримувань і противаг. Ми ще не маємо такого захисту, і тому у нас до влади може прийти будь-який дивак і активно руйнувати країну. Для інституцій це випробування, і невідомо, які з них зможуть вижити, а які ні.

Насамперед важливо чи виживуть базові реформи - медицина, освіта та боротьба з корупцією. Припускаю і надіюся, що заданий Майданом рух був такий сильний, що відкат можливий тільки до певної міри.

Я розумію, що українці зараз у депресії. У моєму житті це вже четверта чи п’ята депресія пов’язана з Україною. Але депресія не є останньою фазою. Україна - дуже складна і нестабільна конструкція. Криза неминуча, але криза - це також і вікно можливостей.

Моя найбільша вам порада - робіть щось стабільне. Створюйте стабільні структури, в межах яких ви будете займатися чорновою роботою. Не чекайте на спалахи геніальності. Заіскрить не одразу. З досвіду Несторівської групи знаю, що треба пройти довгий шлях притирки і нудної роботи. Це конче потрібно, адже мусимо знаходити інтелектуальні розв’язки. Інакше нічого не буде. Хвиля нас винесе, якщо не їй не протиставлятися.

І остання порада: їжте шоколадне морозиво. Як каже мій лікар, то найкраща протидія депресії :)

Image Gallery

{gallery}641{/gallery}

Адреса

Український Католицький Університет
вул. Козельницька, 2а, офіс 310
Львів 79026, Україна
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Телефон

+38 (032) 240-99-45 (#3627)
+38 (093) 20-60-310

Підписатись на розсилку