Експерти проекту «Простір освітніх ініціатив» Українського католицького університету розпочали дискусію про цінності, зазначені в Концепції Нової української школи. З цією метою в десяти містах України за участі вчителів відбулися воркшопи, під час яких педагоги намагалися розшифрувати та зрозуміти значення кожної з цінностей. Які думки в контексті цієї теми має найкращий вчитель України за версією Global Teacher Prize Ukraine (2017) та найкращий вчитель фізики світу за версією Intel (2004), почесний член Лондонського інституту фізики Пауль Пшенічка, іменем якого названо планету, – читайте в інтерв’ю.

Науковці довели, що цінностям неможливо навчити – вони ретранслюються через поведінку. Що Ви думаєте про це?

–Так. Ви не можете до них ні змусити, ні навчити. Вони просто копіюються.

– Школа – це своєрідний трикутник, в якому важливі три вершини: учительський колектив, адміністрація, діти і батьки. Цей трикутник залежить від кожної з вершин. Що можуть робити батьки, щоб випускники були людьми зі формованими цінностями?

– Вирішальну роль відіграє сім’я. Якщо в сім’ї створені нормальні умови, то в дитини вже є сформовані цінності. Лише потрібно їх зберегти, зберегти цих людей.

– Якою ж є роль учителя в ретрансляції цінностей?

– Є прошарок учителів, які надихнулися подіями, що відбувалися цього навчального року, зокрема і конкурсом Global Teacher Price. Ми побачили, що на вчителів звернули увагу. Це дуже важливо. І таких людей потрібно підтримувати всіма можливими засобами. Але важливо й те, що в учительському колективі має бути правильний клімат. Без цього не буде нічого. Багато залежить від особистості адміністратора. Є одне японське правило: «У хорошого адміністратора люди проявляють свої найкращі якості, у поганого – найгірші». Залежно від ситуації люди можуть проявляти і негативні, і позитивні риси. Якщо колектив позитивний, він багато всього робить, навіть не говорячи про це. Діти не сприймають слова, а беруть приклад. Вони відчувають: людина про це лише говорить чи дійсно так живе.

– Серед цінностей є свобода. Що це для Вас означає?

– Свобода – це можливість прийняти рішення, це відповідальність, це вибір. Не свобода робити все, що хочеш, а свобода вибору.

– А що для Вас означає відповідальність?

– Моя першочергова відповідальність – вчити дітей. Я повинен їх так навчити, щоб вони не перевчалися. Мені потрібно добре знати кожного, інакше я його не навчу. Коли в класі 28 осіб, це зробити дуже складно, але в мене спеціалізована школа, де учні діляться на групи. Якщо хтось хоче вчитись, я з ним займаюсь після уроків. Це для них колосальний приклад і досвід. Їх треба привчити: якщо ти отримав домашнє завдання, то повинен його виконати. Як цього досягнути? Щоразу перевіряти: зробив чи не зробив. Я їм говорю: якщо ти зробив на 100 %, то цього замало, має бути 101 %. Є така математична штука: якщо Ви піднесете число 0,99 до степеню 365, то майже нічого не отримаєте, а якщо це буде 1,01 до того ж степеню, це вже буде 38,5. Тобто, різниця разюча. А вони іноді не виконують домашнього завдання і на 20 %. Діти ж різні. Не кожен може витримати. Я тримаю три лінії сходу. Якщо слабші, то поставити їм таку планку, щоб вони могли подужати. Це як стрибки з висоти. Поставте на 1,5 м. Троє стрибнуть, а інші? Спробують раз, спробують другий – і покинуть.

– Як на уроках фізики виховувати патріотизм?

– Знову ж таки, патріотизму не треба виховувати. Вони будуть патріотами, якщо Ви будете правильно працювати з ними. Я про патріотизм не говорю, а працюю над тим, щоб вони вчились, щоб ми разом вчились, щоби було приємно, щоб я дав їм можливість проявити себе. Звичайно, я їм про все розповідаю: що в нас є атомна промисловість, що є ракети, що будують телескопи, будують найбільші турбіни у світі, що в нас є найкраща у світі екологічно чиста ракета Зеніт. У нас є колосальні здобутки.

– Які моделі поведінки вчителя у контексті розмови про цінності треба викорінювати?

– Якщо вчитель чинить психологічний чи психічний тиск на дітей, якщо кричить на них, якщо пресує оцінками, якщо змушує ходити на репетиторство до себе.

– А якщо уявити ідеального вчителя, який показує приклади чесності, справедливості, турботи. Можете уявити цю людину й описати?

– Ідеального вчителя нам не треба. У фізиці є такий об’єкт як ідеальний газ. Це молекули, що не взаємодіють між собою, що не мають розмірів. Насправді такого газу не буває. А навіщо Вам ідеальний вчитель? Має бути просто хороший вчитель зі своїми недоліками, який сумлінно виконує свою роботу. Я закінчував сільську школу. Не можу зараз оцінити вчителів. Вони не мали якихось ідеальних якостей, але кожен був закоханий у свій предмет, кожен терпів наші витівки, спокійно робив свою справу. І ми мали дуже добрі знання.

– Хто формував Ваші цінності?

– Сім’я. У нас вдома ніхто не обманював, не крав, усі працювали чесно. Ніхто ніколи мені не читав нотацій: веди себе так чи сяк. Сусіди виховують, середовище виховує, учні виховують, вчителі виховують , суспільство виховує.

– Що допомагає Вам серед викликів середовища не зупинятися працювати? Що тримає основу, закладену родиною?

– Не зупинятися перед труднощами. Я не здаюсь, що би там не було. Я маю свою позицію ще з першого року, коли почав працювати у школі. Наполегливість допомагає у складних ситуаціях.

– А як Ви пояснюєте теперішнім дітям, які виховуються з гаджетами і звикли до швидкого результату, бути наполегливими і не зупинятися?

– Це важко. Принаймні для тих, хто дійсно здатний це проявляти. Я їх зводжу в команду. Вони один одного тягнуть, ми створюємо інтелектуальне середовище. Я взяв на себе таку місію. І де б вони у світі не були, ми все одно на зв’язку. Я отримую величезне задоволення від спілкування з ними. Це високоосвічені, талановиті люди.

– Що Ви можете побажати вчителям, які мають внутрішню готовність робити щось по-іншому?

– Правильно працювати, поважати себе, своїх учнів, свою державу, не губити віри в те, що буде краще, і мати настільки сильну віру в себе, щоби не здаватись. У мене була дуже хороша вчителька з російської мови і літератури. Вона нас так «запалювала», що ми читали книжки. Була така книжка «Два капітани». Там є момент, коли герой на березі знаходить пам’ятник, на якому надпис «Боротись і шукати, знайти і не здаватись». І він починає думати, що це може означати. Я відповідь на це запитання отримав для себе тільки через 10-20 років. Чому знайти і не здаватись? Бо коли ти знайшов, треба цю справу довести до кінця. Люди впадають у відчай, бо не мають підтримки. Знову ж таки, де взяти підтримку? Створюй середовище сам, або покидай цю справу. Іншого виходу немає.

Розмовляла Наталя Бордун

Джерело: osvita.ua

Tagged under

Ґреґорі Мюс (Gregory Muth) – професор Колумбійського університету в Нью-Йорку (School of Professional Studies) із багаторічним досвідом роботи на керівних посадах у бізнесі та неприбутковому секторі. На запрошення ІЛУ УКУ професор прочитав лекцію для студентів Магістерської програми з управління неприбутковими організаціями, щоб розповісти про лідерство та поділитись професійними порадами. Публікуємо конспект його лекції.

 

Що робить лідера лідером?

Різні умови вимагають від лідера різних якостей. Лідер у громадському секторі — це не те саме, що, наприклад, лідер у військовій справі. Спільною рисою, що об’єднує усіх ефективних лідерів, є емоційний інтелект. Його показник вдвічі важливіший за обізнаність і технічні навички.

Деніел Гоулман, відомий дослідник емоційного інтелекту, визначає п’ять основних складових EQ:

  • Cамосвідомість – розуміння власних емоцій та їх вплив на інших людей. Такі лідери можуть відкрито, часто з гумором говорити про свої сильні та слабкі сторони.
  • Саморегуляція – здатність думати перед тим, як діяти. Лідерам, які мають цю рису, комфортно у невизначених ситуаціях, їм можна довіряти, вони відкриті до змін.
  • Мотивація – бажання працювати не тільки за гроші, а й за щось більше. Це означає бути відданим своїм цілям та організації.
  • Емпатія – здатність розуміти емоційні потреби інших і ставитись до них відповідно.
  • Соціальні навички – майстерність у налагодженні стосунків, зв’язків та здатність знаходити взаєморозуміння.

Великі компанії, такі як Coca-Cola та Google, серйозно ставляться до рівня емоційного інтелекту своїх лідерів.

 

Плин керівних кадрів

Ким замінити лідерів, які “вибувають”? Це питання є проблемою номер один для багатьох неприбуткових організацій, адже, за статистикою, внутрішня промоція у неприбутковому секторі не перевищує 30 %.

Чому це так? Bridgespan Group дослідила дефіцит розвитку лідерства і виявила, що керівники йдуть з організацій через дефцит можливостей для професійного розвитку на посаді, яку вони обіймають. Лідери йдуть навіть із посади генерального директора, якщо члени правління не допомагають їм зростати.

Ця проблема призводить до значних фінансових витрат на рекрутинг, тренування нових кадрів, виплати тим, хто звільняється тощо, і зменшує продуктивність роботи організації. Як зняти симптом і почати виховувати майбутніх лідерів з тих, які вже працюють в організації?

Насамперед, потрібно розуміти, як вчаться дорослі: 70 % навчання відбувається через практичний досвід роботи на посаді, коли працівники виконують завдання, що допомагають їм професійно зростати; 20 % – це навчання через менторський супровід; і тільки 10% нових знань засвоюється у процесі формального навчання через тренінги, курси та лекції.

Виникає запитання: чи ефективно більшість компаній витрачає гроші на розвиток лідерства?

 

5 речей про розвиток лідерства, які мають знати усі неприбуткові організації

1. Інвестиція у лідерство має високу віддачу. Про це говорять результати численних досліджень у комерційному та некомерційному секторі, у різних галузях, у різних країнах світу. Проте більшість компаній досі помилково вважають, що розвивати лідерство – надто дорого, а користь від такої додаткової опції отримує лише працівник.

2. Ця віддача має не лише фінансовий аспект. Окрім збільшення надходжень, зниження витрат і більшої стабільності, це також покращення в інших областях, важливих для сфери неприбуткових послуг, зокрема посилення впливу організації, місії.

3. Більшість некомерційних організацій витрачають гроші на розвиток лідерів неефективно. Згадана вище модель 70:20:10 дає хороші результати, але, на жаль, часто організації зосерджують кошти і зусилля тільки на останніх 10 % – формальному навчанні.

4. Більшість компаній отримають високопрофесійних керівників, якщо будуть достатньо сміливими і розроблять програму розвитку лідерства.

5. Якщо ваша некомерційна організація має час зробити лише щось одне, залучіть до управління фахівця із досвідом розробки програм лідерського розвитку та надайте йому відповідні повноваження.

 

Пошук ідеальної моделі фінансування

Багато неприбуткових організацій шукають надійну модель фінансування, але деякі з них просто не готові цим займатись. Започатковувати нову модель можна, коли організація не має стресових фінансових умов, а керівництво має бажання та можливість підтримати зміни.

Тому перше, що потрібно зробити – це зрозуміти свою ситуацію. Подумайте, які ваші сильні та слабкі сторони, зробіть SWOT-аналіз, поміркуйте над можливими джерелами фінансування та мотивацією тих, хто вас фінансуватиме.

Друге – надихайтеся прикладами організацій подібних за масштабами та за напрямком діяльності. Якщо ваша ціль – розширюватись, візьміть за приклад організацію, більшу за вашу.

Третє – зважуйте потенційний дохід і потенційні витрати.

Зрештою, визначте три параметри вашої моделі фінансування:

  • джерело коштів;
  • типи осіб, які приймають рішення;
  • мотиви осіб, які приймають рішення.

Підготувала Настя Стьопіна

Tagged under

Інститут лідерства та управління УКУ із задоволенням оголошує про заснування стипендії імені Елейн М. Волошин (1952-2017)

Елейн була виконавчою директоркою Міжнародного інституту в Акроні, штат Огайо, і лідеркою в неприбутковому секторі локального рівня упродовж тривалого часу. Її завжди захоплювала діяльність Інституту лідерства та управління УКУ, особливо Магістерська програма з управління неприбутковими організаціями. У її пам'ять родичі Тарас і Катерина Шмагала ("Мідж") заснували стипендію імені Елейн М. Волошин на благо ІЛУ. Враховуючи пристрасть Елейн до управління в неприбутковому секторі та її любов до української спадщини, вони вважають, що цей подарунок є належним способом визнати її внесок.

Елейн часто говорила про імміграцію своїх дідуся і бабусі з України, що сформувало її як посвячену захисницю іммігрантських і біженських громад Акрона. Вона керувала 100-річним агентством із переселення тисяч людей із Бутану, Афганістану, Конго та інших проблемних місць у світі.

За десятиліття, перш ніж очолити Міжнародний інститут в Акроні, Елейн заснувала Центр розвитку неприбуткового сектору, щоб допомагати іншим організаціям організовувати фандрейзингові кампанії, писати проектні пропозиції, формувати бюджети та працювати з волонтерами. Раніше вона керувала Info Line Inc., що об'єднує малозабезпечених людей зі службами з питань здоров'я населення та соціальних послуг, проводила власні консультації для неприбуткових організацій і була випускницею Центру політик і практик неприбуткового сектору Клівлендського державного університету. Йдучи стопами своїх батьків, бабусі та дідуся, вона також була активною в місцевій українсько-американській громаді, надаючи підтримку та менторство Українському музею-архіву в Клівленді та іншим українським організаціям.

Інститут лідерства та управління вдячний родині Шмагала за їхню щедрість і впевненість, що приклад Елейн Волошин посвячення себе служінню спільноті і ефективне управління в неприбутковому секторі будуть джерелом натхнення для молодих лідерів України упродовж багатьох років.

Tagged under

Наприкінці березня у трьох містах Донецької області відбулася друга частина навчальної програми «Майстерня активних». Учасниками навчання стали активні люди, що хочуть творити зміни у своїх містах та зростати для цього професійно. Активістів приймали такі хаби соціальної дії та громадські організації, як: вільний простір DRUZI у Костянтинівці, платформа ініціатив MOVE та громадська організація NovoCхід у Новогродівці, платформа ініціатив "Лампова" та громадська організація "Заможна людина" у Покровську. Подібні кількаденні тренінги про демократичні цінності, проектний менеджмент та комунікацію від експертів Інституту лідерства та управління УКУ в лютому вже відбулися у Дружківці та Краматорську. У найближчій перспективі – реалізація командами своїх міні-проектів соціальної дії та поїздка до Львова, де вони ознайомляться із кращими ініціативами міста.

"Ця навчальна програма стала чудовим майданчиком для спілкування бізнесу, громадськості і влади. У нас на тренінгах були і соціально відповідальні бізнесмени, і представники громадської та місцевої рад. Було дуже багато практичних завдань, а не лише теорія. Впевнена, що здобуті знання допоможуть реалізувати не один проект, а в покровських учасників їх дуже багато", – зазначила менеджерка платформи ініціатив "Лампова" Аліна Рудич.

За словами Миколи Головкa, особливістю навчання стало те, шо зібралися люди з різним досвідом та різного віку. "Наймолодшій учасниці було 13 років, найстаршому – понад 60. І це круто!". Команда Миколи планує провести тренінги для охочих розвивати підприємництво та для безробітних у Покровську. "Частина з таких людей – учасники АТО та ТПО. Оскільки я зараз також навчаюсь як тренер із соціального підприємництва, то будемо робити акцент на цьому. У місті вже є приклади, коли люди, що приїхали з окупованої території, досягали неймовірних результатів. Таке навчання сприятиме відкриттю нових бізнесів та працевлаштуванню безробітних", – каже Микола.

Потребує таких програм як "Майстерня активних" і маленьке місто "Новогродівка".

"Тепер у нас є набагато більше шансів щось змінити у своєму місті, а за останні роки зі зростанням громадської активності посилився і попит на отримання досвіду й знань. Багато ініціативних людей хочуть реалізувати ідеї, що можуть бути корисними для міста, та довідатись про основи громадської роботи. Особисто мені ця програма дала поштовх до розуміння, що таке суспільство. Я зрозуміла, як планувати та реалізовувати власні соціальні проекти, як зробити все успішно. Хочу також долучитись до проектів учасників, щоби зробити щось хороше і корисне для суспільства, бути частиною команди, бо разом ми можемо зробити більше", – каже Юлія Колодій, членкиня платформи ініціатив MOVE.

Незабаром у Новогродівці може з'явитися "Альпійська гірка" – квітник незвичної форми у сквері "Мув" на місці великої купи каміння і землі. Саме над його облаштуванням планує працювати команда Наталі Берник.

"Активісти – люди, що хочуть щось робити і творити зміни у своєму місті. Ми мали можливість ще й повчитись, як це робити правильно, швидко і «безболісно»". Я завжди відвідую подібні заходи в нашому місті, а цього разу маю приємні враження від спілкування з молодими, енергійними та ще й кваліфікованими тренерами", – зауважила Наталя.

Притулок для тварин, програма з вирішення житлового питання для переселенців, паркова зона в одному із районів міста, скляна інсталяція, – такі та інші ідеї для проектів були в учасників із Костянтинівки.

“Ми з командою будемо працювати над проектом відновлення майданчика для дозвілля, де залишилися рештки радянської інфраструктури агітмайданчика. А загалом Майстерня була цікавою та насиченою активностями. Тренери розвіяли певні міфи та дали емоційний заряд, надихнули на те, що "ти можеш усе", – ділиться своїми враженнями Вікторія Омельченко.

"Останнім часом у Донецькому регіоні все більше людей розуміють важливість своєї активної участі у позитивних змінах, але поки що не всі знають, як правильно це робити, як втілювати свої ідеї, де знаходити однодумців. Такі програми як "Майстерня активних" допомагають цим людям не боятися відповідальності та сміливих рішень, що можуть допомогти нам змінити свої міста", – переконана Софія Пилипенко, smm-менеджерка вільного простору DRUZI.

Експерти ІЛУ вже готові надати менторську та консультаційну підтримку під час втілення учасниками своїх проектів, а також відзначають, що окрім присутності на навчанні такої кількості активних людей, цінним є усвідомлення учасниками своєї відповідальності за те, що відбувається навколо.

Проект "СitizenLab: лабораторія відповідального громадянства" від Інституту лідерства та управління УКУ реалізовується в рамках проекту "Програма сприяння громадській активності «Долучайся!»", що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст проекту є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів і не відображає погляди агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.




Tagged under

19 березня відбулася друга зустріч у рамках ILM Making Sense Lab, на яку ми запросили Євгена Глібовицького - засновника компанії pro.mova, cтратегічного радника, викладача ІЛУ УКУ. Дискутували із експертом на основі книги «Насильство та суспільні порядки. Основні чинники, які вплинули на хід історії» Баррі Вайнґеста, Джона Волліса та Дуґласа Норта. Нагадаємо, що за Нортом природна держава є коаліцією сильних гравців, кожен з яких може здійснювати і політичне, і економічне насилля. У природній державі єдиний гарантований спосіб збагатитися – це стати владою.

Пропонуємо ознайомитися із кількома тезами, озвученими під час зустрічі.

1. Будь-який розвиток є девіацією. Він існує доти, доки докладаєш зусиль. Природнім є тільки стан занепаду.  Натомість українське суспільство очікує, що добробут є наслідком природності, а страждання - наслідок зусиль когось, хто руйнує цю природність.

2. Природніми є цінності виживання. Основний виклик в Україні - навчитися говорити з тими, хто живе згідно з цінностями виживання.

3. Останнім часом ми спостерігаємо чимало протестів без мети як прояв емоцій. Це не протести свободи "для", а протести свободи "від". Послання учасників цих протестів варто читати так: "Нам боляче".

4. Як тільки частина еліт починає відповідати на природній запит - розпочинається деградація системи.

5. Робота громадськості є фантастично крихкою. У ній немає очікуваного нами запасу міцності.

6. Упродовж 20 ст. у нас не було не травмованого покоління. Ми чи не єдина країна у світі, що одночасно має посттоталітарну травму, постколоніальну травму та пережила низку шоків.

7. Західні експерти зі здивуванням з’ясовують, що ми маємо посттравматичний синдром у масштабах всієї країни.

8. Українці живуть у режимі постійного очікування загрози. Це одна з причин постійної #зрада на facebook.

9. Травма 20 ст. є антидотом від сильної держави. Багато українців сприймають державу, як загрозу, тому не готові їй віддавати інструментів насилля. Західні експерти часто не розуміють, як це: коли "твоя держава тобі загроза".

10. Для багатьох корупція є інструментом захисту від надміру сильної держави. Це спосіб пом’якшити надто жорсткі правила гри або навіть свавілля.

11. Побоювання сильної держави створює запит на слабкі правила. Спроба встановити автократію в Україні може закінчитися громадянською війною, війною "усі проти всіх".

12. Громадський сектор є одночасно і важливим стратегічним активом, і стратегічною загрозою. Частина громадських активістів критикують не вчинки, а інститути. У такий спосіб вони послаблюють країну загалом.

Tagged under

З нагоди всесвітньої акції «Година Землі» 24 березня у !FESTrepublic відбувся Zero Waste Fest. У рамках фестивалю  Інститут лідерства та управління УКУ організував для відвідувачів тренінговий центр –  Zero Waste Academy.

Серед інших атракцій фестивалю – екомарафон, майстер-класи, дитяча програма. На Zero Waste Fest люди приходили з родиною та друзями, щоб обмінятись одягом, купити екотовари, поспілкуватись та відпочити.

Співорганізаторка Zero Waste Academy від ІЛУ УКУ та одна зі спікерок  Людмила Сулік пояснює, чому важливо було організувати також навчальні панелі: «У Львові вже була група Zero Waste активістів, які організували заходи для підвищення екосвідомості та поширеня свого досвіду. Але ініціатива не була настільки популярною. Тому виникла ідея підвищити навички та вміння тих, хто вже брав участь в експериментах Zero Waste, щоб вони могли ефективніше розповідати про свій досвід іншим, об’єднувались у команди та самі робили схожі проекти», – каже Людмила. Упродовж свого тренінгу вона навчала аудиторію основ проектного менеджменту.

Інші спікери Академії пояснювали учасникам, як ефективно доносити свої ідеї до співрозмовника, тренували вміння переконувати; розповідали, як працювати у команді для досягнення кращого результату. Учасники Академії навчались слухаючи та граючи; виконували інтерактивні завдання, моделювали суперечки із тими, хто не сортує сміття і не збирається переходити у режим «нуль відходів».

Львів’янин Дмитро, який брав активну участь у тренінгах Zero Waste Academy, прийшов на фестиваль разом із дружиною. Вдома вони сортують сміття та намагаються перейти у режим «нуль відходів», тобто продукувати тільки переробні відходи, а краще – не продукувати відходів взагалі. Кажуть, що за допомогою статистики, цифр та постійних роз’яснень вдалось залучити до сортування сміття старших родичів: «Це не може не тішити. Батьки сортують окремо пластик, окремо органіку, окремо папір, хоча ще п’ять місяців тому цього не робили, і не розуміли, чому це потрібно робити».

«Дуже радий, що такі заходи з’являються,  – ділиться враженнями від участі у Zero Waste Academy Дмитро. – Потрібно організовувати їх і надалі, щоб давати людям розуміння, чому важливо сортувати сміття та не створювати його взагалі».

Загалом Академію відвідало декілька десятків львів’ян та гостей міста. Серед них – керівник ГО «Еко Місто Чернігів» Сергій Безбородько. Він приїхав до Львова по справах і дізнався, що тут проходить Zero Waste Fest: «Ми не пробували організовувати такі фестивалі у Чернігові, бо працюємо трохи в іншому напрямку. Тому я зараз тут: цікаво побачити, як все влаштовано, яка логістика, спікери».

Про рух «нуль відходів» у Чернігові Сергій говорить, що певні зрушення вже є. На це працюють його організація та інші активісти. Зроблена екокарта Чернігова з пунктами прийому посортованого сміття; на місцевому рівні вдалося змінити положення, і тепер батарейки, ртутні термометри та лампи приймають відділення ЖКГ. Проте глибокого розуміння проблеми сортування відходів ні серед влади, ні серед суспільства поки що немає.

У Львові рух Zero Waste поширюється, але, як каже Людмили Сулік, про кількісні показники говорити складно. Зміни вона бачить передусім у своєму оточенні:  у родині та серед тих, хто бере участь у заходах ІЛУ УКУ. «Вони бачать, як ми це робимо в Інституті. Думаю, маленькими кроками ми зможемо досягнути чогось більшого», – зазначає Людмила.

Підготувала Настя Стьопіна

Tagged under

Запрошуємо усіх охочих на зустріч із лауреаткою нагороди "Світло справедливості" 2017 року Наталкою Седлецькою. Подія розпочнеться 26 березня о 18.00 год. в Центрі Митрополита Андрея Шептицького (ауд. 127).

У програмі: представлення нагороди та лауреатки, лекція від Наталки Седлецької "Ціннісні виклики в антикорупційній розслідувальній журналістиці", запитання/відповіді та неформальне спілкування опісля.

Зареєструватись: goo.gl/m5ma87.

Наталка Седлецька – українська журналістка і ведуча, відома розслідуваннями корупційних схем українських політиків і чиновників. Улітку 2014 року заснувала резонансну програму розслідувань "Схеми. Корупція в деталях" (спільний проект Радіо Свобода і телеканалу UA:Перший). Наталка також є володаркою численних журналістських нагород національного та міжнародного рівня. 

Нагорода "Світло справедливості" заснована канадійкою українського походження Анастасією Шкільник і вручається "за моральне і духовне лідерство в Україні" у пам’ять про її батька Михайла Шкільника, громадського і політичного діяча часів Української народної республіки.

Лауреатами нагороди стають особистості, які перебувають в авангарді суспільно-політичного життя України і своїм життям та професійною діяльністю дають свідчення скромності, безкорисливості й вірності моральним принципам, мужнього слідування своїм переконанням та жертовності в обороні ідеалів демократичного суспільства.

Попередніми лауреатами премії були Євген Сверстюк, Мустафа Джемілєв, Лариса Заливна.

Tagged under

Чи Ви вже чули про Zero Waste Fest до Години Землі? Це фестиваль для Zero Waste активістів та усіх, кого цікавить екотематика. У рамках фестивалю ми готуємо чудову освітню програму Zero Waste Academy, під час якої Ви зможете поглибити свої знання та отримати нові навички. Запрошуємо провести цей день разом із нами!

Реєстрація до 23 березня (включно): goo.gl/kuhVtP.

Програма:

24 березня, субота
12:00-12:30 – перегляд короткометражок Zero Waste Shorts.
12:30-14:00 – вступ до Zero Waste.
14:15-15:00 – сімейний Zero Waste: цінності та практики.
15:00-16:00 – "Від мрії до дії: Zero Waste на практиці".
Про Zero Waste у контексті проектного менеджменту.
16:00-17:30 – "Як говорити з бабцею про Zero Waste"?
Удосконалюємо навички комунікації.
17:30-18:45 – "Один в Zero Waste полі не воїн".
Про роботу в команді.

Tagged under

 

Інститут лідерства та управління Українського католицького університету спільно з Лабораторією законодавчих ініціатив запрошують усіх охочих на публічну лекцію "Допомогти чи тиснути, або як досягти максимуму у стосунках із владою". Спікер: Ярослав Юрчишин, виконавчий директор Transparency International Ukraine. Подія з нагоди презентації посібника "Адвокаційна діяльність та її особливості у роботі з парламентом" розпочнеться 22 березня о 10.00 год.

Вхід вільний за умови попередньої реєстрації до 21 березня (включно): goo.gl/7p5dM8.

"Адвокаційна діяльність та її особливості у роботі з парламентом" - це перше в Україні видання, в якому систематизовані теоретичні знання процесу здійснення політики та адвокації та досвід реалізації парламентських адвокаційних кампаній, набутий громадською коаліцією Реанімаційний Пакет Реформ у співпраці з Лабораторією законодавчих ініціатив упродовж 2015-2016 рр. Посібник створено з метою надати громадським активістам, керівникам організацій, працівникам адвокаційних та комунікаційних напрямків ГО, представникам влади та бізнес-спеціалістам у сфері налагодження стосунків з урядовими структурами розуміння, як ефективно може взаємодіяти суспільство та влада за допомогою адвокації. 

Захід відбувається в рамках реалізації Програми USAID "РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво", що виконується Фондом Східна Європа.

За детальнішою інформацією звертайтесь: Ірина Черпак, тел.: (067) 242 80 91; Дарія Данильченко, тел.: (067) 164 20 87.

Tagged under

Запрошуємо освітян та усіх охочих на презентацію результатів дослідження "Цінності нової української школи". Подія розпочнеться 21 березня о 15.00 год. у Центрі Митрополита Андрея Шептицького (паркова аудиторія). 

Зустріч стане підсумковою у рамках напрямку "Лідерство, що базується на цінностях" проекту Простір освітніх ініціатив. Дослідження презентує його автор - Руслан Савчинський, кандидат соціологічних наук, доцент кафедри соціології ЛНУ імені І. Франка. Опісля запланована дискусія. 

У грудні минулого та в січні цього року Інститут лідерства та управління УКУ разом із модераторами провів 13 тематичних дискусій для вчителів у 10 містах України. Педагоги давали свої визначення цінностям, зазначеним у Концепції нової української школи, а також визначали напрямки і форми ретрансляцій цінностей вчителів, покликаних формувати особистість сучасного учня. За результатами тематичних воркшопів Руслан Савчинський провів аналіз дискурсивних вимірів цінностей, закладених у проекті нової української школи. Усі напрацювання експерт презентує на зустрічі. 

"Лідерство, що базується на цінностях" є одним із напрямків проекту "Простір освітніх ініціатив". Метою проекту є сприяти розвитку цінностей педагогів, які зможуть ефективно і успішно використовувати свій вплив у шкільному середовищі, відповідаючи потребам нової української школи і викликам майбутнього.

Tagged under
Сторінка 1 із 31

Адреса

Український Католицький Університет
вул. Козельницька, 2а, офіс 310
Львів 79026, Україна
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Телефон

+38 (032) 240-99-45 (#3627)
+38 (093) 20-60-310

Підписатись на розсилку