Віолетта Суханова – громадська активістка з міста Костянтинівка Донецької області, учасниця освітньої конференції «CitizenLab: лабораторія відповідального громадянства» від Інституту лідерства та управління УКУ. Хоча більшість часу Віолетта проводить, доглядаючи маленьку дитину, вона почала змінювати простір, в якому живе, та стала лідером своєї громади. Їй вдалося відновити роботу місцевого дитячого садка та зібрати команду активних громадян зі ста людей. Разом із ними Віолетта продовжує реалізовувати й інші  ініціативи, що покращують життя та дозвілля дітей їхнього району “Червоний”.

Червень 2018 – під час освітньої конференції «CitizenLab: лабораторія відповідального громадянства» у місті Краматорськ відбулося офіційне представлення громадської організації «Відродження та розбудова міста Костянтинівка». Її заснувала та очолила Віолетта Суханова – матуся у декретній відпустці, яка всі тренінги та лекції під час проекту слухала разом із трирічною донькою.

Ще майже рік тому Віолетта не думала, що їй доведеться займатися  громадською діяльністю, пошуками коштів на локальні ініціативи, домовлятися з чиновниками. Проте у вересні 2017 року виникла проблема, що допомогла розкрити лідерський потенціал молодої мами. Єдиний на весь район дитячий садочок, який відвідувала донька Віолетти, визнали аварійним та закрили.

«До декретної відпустки я працювала керівником відділу збуту на великому підприємстві, виконувала обов’язки комерційного директора, займалася документами і працювала з тендерами. Я перевірила всі документи, що стосуються дитячого садочка – там було багато зауважень. Після цього поїхала в обласний департамент освіти з’ясовувати ситуацію», – згадує Віолетта.

Вона стала тією мамою, яка не просто жалілася на проблему, але й спробувала її вирішити. Віолетта робила офіційні запити, відвідувала департаменти освіти.

Під час проекту «CitizenLab: лабораторія відповідального громадянства» робота над проектом відновлення дитячого садочка була в розпалі. У грудні 2017 року він знову почав функціонувати. Таку ініціативу помітили інші батьки, чиї діти відвідували цей садок.

Віолетта розповідає: «Якось інші батьки побачили, що є мама, яка робить такі справи. Вони дзвонили мені, приходили, підтримували. У результаті ми зрозуміли, що в нас вже є команда. Коли мені розповілили, що є такий проект «CitizenLab», вирішила взяти участь. Це все було таким новим для мене. Я зібрала свою команду і сказала, що тепер ми будемо, як організована банда. І так після проекту ми оформили документи, зараз маємо організацію з великою командою – приблизно 100 людей».

Діяльність громадської організації орієнтована на дітей. Зараз команда працює над благоустроєм дитячого майданчика, організацією дозвілля дітей та контролює ремонт дитячого садочка. Головний лозунг організації: «Від тебе залежить, що залишиться твоїм дітям».

«Я нікого не змушую любити країну, йти воювати, щось робити. Але в кожній сім’ї є дитина. Я до цього не цікавилася дітьми, в мене в житті була мета – кар’єра. Я її зробила. А далі – що?», – говорить Віолетта. Про себе вона розповідає: «Я не люблю скиглити, щось просити, когось звинувачувати. Мені соромно. Я знаю: якщо ти чогось хочеш, потрібно щось робити. Моя мама – приклад наслідування для мене. Вона військовий лікар, зараз допомагає на війні. Я виросла у відповідальній родині і не розумію, як можна сидіти, склавши руки».

Зараз Віолетта здобуває ступінь магістра за спеціальністю “Міжнародні економічні відносини”, навчається дистанційно. Проект CitizenLab став для неї поштовхом до дій, допоміг позбутися сумнівів у своїй діяльності. Під час тренінгу з написання проектів, Віолетта зрозуміла, що перші етапи своєї роботи вона виконувала правильно.

Жінка мала певні знання, необхідні для роботи в громадській організації, але важливою для неї стала саме менторська підтримка на проекті: «CitizenLab допомагає привести до ладу свої бажання, побачити чітку ціль, якої потрібно досягти у роботі. Всі думають, що влада – закрита структура, а тут спікер розповідає, як знайти правильний підхід до чиновників».

Конференція «CitizenLab: лабораторія відповідального громадянства» стала підсумковою подією у рамках однойменного проекту, який розпочався у грудні 2017 року. Під час фінальної зустрічі дев’ять команд із різних міст Донецької області змогли представити свої проекти, з яких усі присутні могли вибрати переможця. Попри те, що проект організації «Дитячий майданчик району “Червоний”» посів друге місце під час презентації на конференції, Віолетта не засмутилась: «Я хотіла отримати визнання, що все роблю правильно. Ми не виграли, але нас підтримували. Я вперше побачила свою організацію збоку, зацікавленість команди та те, як вони дивились на інші проекти».

Зараз Віолетта поєднує материнство, громадську діяльність та навчання в університеті, проте вже задумується над тим, щоб виходити з декретної відпустки та повноцінно працювати в ГО. Вона отримує задоволення від результатів своєї діяльності: «Я така матуся, яка побачила проблему, але не змогла одразу зібрати команду, бо ніхто не вірив в можливий успіх. Я сама все зробила, а вже потім люди побачили мої дії і захотіли приєднатись. Тепер люди в це вірять, а ця віра – найкраща подяка. Не потрібно когось збирати, щось обіцяти. Потрібен лише той, хто почне щось робити просто так».

Проект "СitizenLab: лабораторія відповідального громадянства" від Інституту лідерства та управління УКУ реалізовується в рамках проекту "Програма сприяння громадській активності «Долучайся!»", що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та  здійснюється Pact в Україні. Зміст проекту є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів і не відображає погляди агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.

 

Tagged under

Майже 70 громадських активістів та активісток із Костянтинівки, Краматорська, Дружківки, Слов’янська, Мирнограду, Новогродівки, Селидового та інших міст Донецької області 30 червня взяли участь в освітній конференції «CitizenLab: лабораторія відповідального громадянства», яку організував Інститут лідерства та управління УКУ. Подія стала завершальною у рамках однойменного проекту, що розпочався у грудні минулого року та передбачав навчальну програму "Майстерня активних" у п'яти містах Донецької області та навчальну поїздку до Львова.

«Рівень наших громадян самостійно організовуватися, об’єднуватися та вирішувати певні питання – вкрай низький. Це пов’язано з історією, бо ми були під радянською владою. А там організація будь-якого виду діяльності каралася розстрілом. Тому здатність і бажання людей до об’єднання була повністю знищена. Ці часи пройшли, а рефлекси залишилися. Наші громадяни не здатні здійснити контроль за місцевою владою, бо не знають, що тепер такий контроль на їхніх плечах. А ті, хто дізнався, мало обізнані в інструментах контролю», - розповів під час лекції «Розширення правових та фактичних можливостей громадян впливати на ухвалення рішень. Нова система громадського контролю» експерт Інституту політичної освіти Олександр Солонтай. Лекція стала завершальною частиною навчальної програми та відбувалася у форматі розмови із питаннями та відповідями.

«Чому в Донецькій області виник проект «CitizenLab»? Тому що зараз тут це найбільше потрібно. Тут насправді є багато активістів, багато хороших людей, які хочуть змін. Такий проект дає їм більше сил, підтримки, віри в себе, необхідні знання, а найважливіше, можливість познайомитися і консолідуватися активній громадськості разом. Вірю, що після завершення проекту багато людей, які познайомилися тут, продовжать спілкування і робитимуть зміни разом», - зазначила координаторка проекту «CitizenLab: лабораторія відповідального громадянства» Соломія Максимович.

Аби учасники завершальної конференції могли розширити коло своїх знайомств та налагодити контакти, їх поділили на команди. Кожна із таких груп мала надати свої рекомендації та зауваження до 9 проектів, які презентували громадські активісти з різних міст Донецької області на ярмарку. Окрім цього, усі присутні могли долучилися до голосування та обрати одного переможця. Кращий проект від учасників CitizenLab візьме участь у програмі регрантування Інституту лідерства та управління УКУ та може розраховувати на суму до 3 300 доларів для втілення задуму.

Проект «Облаштування сучасного безпечного пішохідного переходу на перехресті вулиць Енгельса та Матросова» у місті Дружківка за результатами голосування учасників отримав третє місце. «Це дуже небезпечне перехрестя, - розповіла про проект Людмила Чмульова. – Взимку тут збили дівчину на смерть, а нещодавно стався наїзд автівки на семирічну дитину, але все, на щастя, обійшлося. Ми хочемо встановити «лежачого поліцейського» і світлофор, зробити розмітку та освітлення. Ми вже подали цей проект на бюджет участі і пройшли перший тур, нас підтримали. Чекаємо восени на другий. Нам не вистачає грошей тільки на світлофор. Це 100-150 тисяч гривень».

Віолетта Суханова з ГО «Відродження та розбудова міста Костянтинівки» презентувала проект з облаштування дитячого майданчика для району "Червоний". Вона розповідає, що усе починалося з об’єднання мам, які боролися за ремонт дитячого садочка, який хотіли закрити через аварійний стан. Потім виникла ідея зареєструвати громадську організацію. «У нашому районі мешкає близько 4 500 людей, з них 600 – діти. До найближчого майданчика 4 кілометри. У нас є документи від міського голови на те, що він нам виділив територію для облаштування. Ми хочемо зробити баскетбольний та волейбольний  майданчики, кінотеатр під відкритим небом, та встановити дитячий комплекс», - так презентувала проект «Дитячий майданчик району Червоний», який посів друге місце, Віолетта Суханова.

«Між дитячим садочком та будинком творчості нам міськрада виділила землю, де ми плануємо зробити публічний простір «ТеплАтраса». Там ми хочемо облаштувати майданчик для стрітболу. Тут вже був асфальт, але треба його оновити. Кільця у нас вже є. Також по периметру йде теплотраса, звідки і назва нашого проекту. Ми хочемо її обшити дошками і, таким чином, зробити лавки та розмалювати усе графіті. Плануємо в центрі майданчика встановити кінотеатр під відкритим небом», - розповідає представник  ГО «Український патріотичний рух Донбасу» Сергій Бессараб з Мирнограду про проект публічного простору «ТеплАтраса», який отримав найбільшу кількість голосів.

Учасники конференції продовжили спілкування під час трьох паралельних сесій, що відбувалися у форматі дискусії. Одна з них – «Формування спільноти: довіра – це важко чи легко? Передумови життєздатності ідеї  Urban Space у Краматорську». Під час неї учасники ділилися власними думками та обговорювали можливість появи такого простору в Краматорську. Віталій, який представляє активних студентів, каже, що Urban Space безперечно потрібен: «Це – новий досвід. Він спонукає до дій і підтримує наші проекти. Під час дискусії ми бачимо, як все зісередини працює, і нам, як громадським організаціям, потрібно розуміти, як люди між собою контактують, як це відбувається». Думки про те, що Urban Space потрібен у місті, дотримується і Наталка з Краматорська: «По-перше, у місті таких публічних просторів не вистачає. По-друге, таке місце змінює свідомість, бачення людей, їхній підхід до суспільного та відповідального стилю життя, щоб кожен зрозумів, що може щось зробити».

Розробити стратегію розвитку та навчитися співпрацювати разом – про це говорили учасники дискусії «Важливість стратегічного мислення для громадських активістів». «Під час дискусії ми зробили аналіз: хоча ми живемо у різних містах, але у нас однакові проблеми. Ми маємо об’єднуватися, не закриватися один від одного, а спілкуватися, ділитися проблемами», - зазначила Ірина з Мирнограду. Громадський активіст Олександр додав: «Треба допомагати один одному. Наприклад, в одному місті може не зайти певний проект, а в іншому – навпаки, усе вдасться реалізувати».

Про проблему дезінформації для громадянського суспільства, важливість критичного мислення та вміння аналізувати журналістські матеріали, і бачити, коли нашою свідомістю намагаються маніпулювати, говорили учасники сесії «Три «П»: постправда, пропаганда, популізм. Що залежить від відповідальних громадян?».

«Я усвідомила, що недостатньо одного джерела інформації, звідки потрібно читати новини. Варто дивитися декілька ресурсів, аналізувати отриману інформацію і робити висновки», - розповіла громадська активістка із Костянтинівки Валерія. «Вкотре переконуюсь, що треба усю інформацію в інфопросторі перевіряти, фільтрувати та мати власну думку про події, які відбуваються в регіоні. Важливо спілкуватися з іншими людьми, дізнаватися їхню думку і знаходити золоту середину», - зауважила Галина з Дружківки.

Отримавши досвід та здобувши нові контакти, учасники «CitizenLab: лабораторія відповідального громадянства», натхненні на нові проекти, повернулися до своїх міст. Нові знання вони сподіваються реалізувати у своїй діяльності та змінити свої міста на краще.

Проект "СitizenLab: лабораторія відповідального громадянства" від Інституту лідерства та управління УКУ реалізовується в рамках проекту "Програма сприяння громадській активності «Долучайся!»", що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та  здійснюється Pact в Україні. Зміст проекту є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів і не відображає погляди агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.

Tagged under

«Стратегія – це дуже цілісний документ», - переконаний Євген Глібовицький, викладач Магістерської програми з управління неприбутковими організаціями ІЛУ УКУ. За його словами, у стратегічному плануванні організації важлива кожна деталь, і саме в цьому переконалися студенти програми на практиці. Близько місяця п’ять команд працювало над створенням стратегій для благодійної організації «Львівська освітня фундація». За цей час їм вдалося подивитися на розвиток організації різновекторно.

«Львівська освітня фундація» займається втіленням соціальних проектів з 2000 року. Зараз команда працює над реалізацією близько десяти проектів у соціальній сфері в різних куточках України. У рамках об’єднаного іспиту студенти програми змогли представити можливі стратегії для подальшого розвитку організації.

Викладачі та виконавча директорка ЛОФу Мар’яна Кащак змогли оцінити підхід команд до реалізації завдання. Незважаючи на те, що завдання для кожної групи були однакові, під час презентації вони змогли продемонструвати різні підходи та погляди на одні й ті самі етапи роботи зі стратегією.

Перша команда зосередила свою увагу на аналізі поточного стану ЛОФ та зміні організаційної структури. Про особливості роботи групи розповідає Єремія Стеблина: «Ми вирішили, що їхній команді потрібна реорганізація, тобто відпускати вже готові проекти. Робота в команді виявилася для мене найскладнішою. Ми всі з різних міст, тому вирішували питання через скайп, але це було неефективно. Така робота - це вихід із зони власного комфорту, а також великий досвід, адже команда мене вчила в тих моментах, де в мене були проблеми».

Представниця другої команди Оксана Іванців зазначає, що завдання для іспиту непросте, оскільки ЛОФ має багато різних проектів і складну структурну організацію. «Ми працювали над стратегією упродовж двох місяців. У нашій команді шестеро студентів, але робота була динамічною та цікавою. Ми зосереджували увагу на створенні концепції того, як себе повинна презентувати ЛОФ, і яку ідею повинна створити організація, щоб поєднати дуже різні проекти».

Робота третьої команди зосередилась на аналізі цільової аудиторії «Львівської освітньої фундації». За словами учасника Андрія Назаренко, вони відштовхувалися від того, які навички та ресурси потрібні, щоб цю аудиторію активізувати. Стратегія будувалась за принципом: що потрібно для ЛОФ, щоб вони стали самозарадними та ресурсно сильними. Найскладнішим для команди виявилося побудувати органічну структуру взаємозв’язків комунікаційної та HR-стратегії у поєднанні з управлінською структурою.

У роботі над стратегією представники четвертої команди керувалися побажаннями самої організації та особистим досвідом роботи з ЛОФ. На думку Наталки Сосницької, «Львівська освітня фундація» має унікальну властивість налагоджувати особисті контакти з громадами і творити зміни в різних куточках України. Саме це студенти хотіли підсилювати під час роботи над стратегією і створювати мережу. «Наша ідея – зосередити увагу ЛОФ на створенні такої мережі і самозарадного органу, який буде взаємодіяти, спілкуватися, ділитися ресурсами, контактами. Ми порадили “Львівській освітній фундації” додати менеджера мережі в організаційну структуру для того, щоб тримати комунікацію».

За словами представниці п’ятої команди, Марії Савіної, у своїй роботі вони робили акценти на збереженні унікальної діяльності ЛОФ, яку потрібно сфокусувати і згрупувати, щоб ті зусилля, які витрачає команда на реалізацію проекту, були меншими, а результати роботи кращими. «Ми фокусувались на тому, щоб мережувати соціальне підприємство у вигляді родинного центру «Рясне». Це приклад того, як можна передавати соціальну підприємницьку франшизу далі громадам. Також ми пропонували, щоб проекти «БУР-Хата» та «WOODLUCK» стали самостійними, оскільки вони дуже потужні і можуть бути не просто частиною організації, а донорами».

Різними підходами до роботи над стратегічним плануванням зацікавилась і Мар’яна Кащак: «Кожна з команд зосередилась на певному аспекті, які вже входять в стратегію ЛОФ. Найбільше мене вразило, як одна з учасниць сказала, що проекти повинні залишатися в громадах. Усі групи хотіли нас імперіалізувати, створити мережу. Але наша місія полягає в тому, щоб проекти залишались у відповідальності громад. Це дуже тонка місія, цікаво, що її так відзначили. Декілька порад я вже занотувала, ми плануємо їх використовувати».

Наостанок Євген Глібовицький наголосив, що такі завдання для студентів – це полегшена версія реального життя. «Ціна тут – ціна оцінки. У житті доведеться мати справу з реальними організаціями, ресурсами і людськими долями. Рівень відповідальності зовсім інший».

Tagged under

У суботу, 30 червня, Інститут лідерства та управління УКУ запрошує громадських активістів та активісток, а також представників мас-медіа взяти участь в освітній конференції "CitizenLab: лабораторія відповідального громадянства". У рамках конференції запланована публічна лекція експерта Інституту політичної освіти Олександра Солонтая, три паралельні дискусії на теми про стратегічне планування, критичне мислення, довіру, презентації цікавих проектів громадських активістів Донецької області, а також обмін думками та ідеями за кавою. Подія відбудеться в м. Краматорськ за адресою: Авангард-Хол, вул. К. Гампера, Сад Бернацького.

Захід є завершальним у рамках однойменного проекту, який реалізовує ІЛУ УКУ спільно з такими хабами соціальної дії та громадськими організаціями, як: "Друзі" (Костянтинівка),  "Вільна Хата" (Краматорськ), "Халва" (Дружківка), "Лампова" (Покровськ), MOVE та NovoСхід (Новогродівка).

Обов'язкова реєстрація учасників до 28 червня (включно): https://goo.gl/forms/WVzcO2evAK1rGHYZ2.

"Наш проект покликаний допомогти громадським активістам та активісткам Донецької області більш ефективно впливати на розвиток свого регіону. Понад 100 осіб навесні вже взяли участь у навчальній програмі "Майстерня активних", що відбулася в 5-ти містах Донецької області: Дружківці, Краматорську, Костянтинівці, Покровську та Новогродівці, після чого вони працювали над вирішенням проблем у своїх містах. Завершальна конференція у Краматорську буде чудовою нагодою поділитися досвідом із такими ж активними мешканцями регіону та обмінятися думками і здобутими навичками для творення спільноти відповідальних громадян та будування нових партнерств", - розповіла менеджерка проекту CitizenLab Cоломія Максимович.

Організатори запрошують на конференцію усіх, кому не байдужа тема відповідального громадянства, а також тих, хто хоче поглибити свої знання цю тему.

 

Програма заходу

8:30 - 9.00 Реєстрація учасників
9:00 - 9.15 Вітальне слово
9:15 - 11.00 Публічна лекція «Розширення правових та фактичних можливостей громадян впливати на ухвалення рішень. Нова система громадського контролю»
Олександр Солонтай, експерт, керівник програми практичної політики в Інститут Політичної Освіти
11:00 - 11.30 Кава-перерва
11:30 - 13.30 Ярмарок проектів учасників
13:30 - 14.30 Обід
14:30 - 16.00 Паралельні сесії у форматі дискусії

"Важливість стратегічного мислення для громадських активістів"
Модератор: Андрій Козлов, випускник УКУ
"Три «П»: Пост-правда, Пропаганда, Популізм. Що залежить від відповідальних громадян?"
Модераторка: Людмила Левченюк, керівниця з комунікацій ІЛУ УКУ
"Формування спільноти: довіра - це важко чи легко? Передумови життєздатності ідеї Urban Space в Краматорську"
Модераторка: Ольга Дятел, Голова ГО “Інша Освіта”, менеджерська команда Urban Space 500, координаторка дослідження ідеї Urban Space у Краматорську.
16:00 Фуршет

За додатковою інформацією звертайтесь:

Соломія Максимович, е-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її., моб.: +38 (093)8398807.

Проект "СitizenLab: лабораторія відповідального громадянства" від Інституту лідерства та управління УКУ реалізовується в рамках проекту "Програма сприяння громадській активності «Долучайся!»", що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та  здійснюється Pact в Україні. Зміст проекту є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів і не відображає погляди агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.

Tagged under

По-особливому відбувався День відкритих дверей Магістерської програми УНО 11 червня у Київському центрі УКУ. Зі словами "Будьте обережні – йдуть будівельні роботи!" та будівельною каскою на голові розпочала розмову про громадянське суспільство з гостями спікерка заходу, соціальна інноваторка Ірина Соловей. Понад 25 людей з громадського сектору мали нагоду познайомитися один з одним, поговорити про вплив світових процесів, про життєзарадність, про комплексні виклики та інші важливі елементи формування середовища для функціонування громадянського суспільства.

Подія стала нагодою дізнатися про особливості магістерської програми, про які розповіла її керівниця Дарія Данильченко. "На логотипі програми зображений метелик, який складається з різнокольорових крапочок. Вони символізують громадських активістів, менеджерів громадських організацій, що своєю діяльністю виступають як агенти з будівництва громадянського суспільства. Розмір і колір крапочок символізують те, що всі вони різні. Між ними є рисочки. Це ті шляхи комунікації, взаємодії, які часто доводиться будувати під час реалізації спільних проектів, вирішення соціальних проблем. І це саме те, що ми підсилюємо програмою, оскільки в нас завжди навчаються студенти з різних міст України. Щороку це люди зі щонайменше 10-ти міст. Наші студенти здобувають не лише знання і навички, а й створюють мережу людей, партнерства для майбутніх спільних проектів. Ми віримо, що громадянське суспільство – це не кожен окремо, а співдія, що є однією із цінностей Інституту, яку ми також намагаємося у програмі розвивати. Метелик, який складається з крапочок і зв'язків-ліній, прилітає в сіре місто і своєю активністю його забарвлює. Місто стає багатоколірним від активності", – зазначила Дарія.

Магістерська програма з управління неприбутковими організаціями ІЛУ УКУ є унікальною в Україні серед програм подібного рівня. Цього року програма отримала акредитацію Міністерства освіти і науки України. З одного боку держава визнала необхідність підготовки фахових менеджерів із третього сектору, з іншого – пропозиції створення подібних програм у державних ВНЗ поки що немає.

"Cьогодні я переглядала документ: "Дорожня карта для громадянського суспільства в Україні на 2018 рік". У цьому огляді зазначають, що єдиною інституцією, що пропонує навчання для неурядових організацій, – це УКУ. Чому ці програми не можуть виникнути в інших університетах? Тому що УКУ має так звану зону автономності. Чи мають державні виші цю зону автономності? Чи розуміє керівництво державного ВНЗ потреби громадянського суспільства? Чи зчитує сигнали? Чи налаштована система таким чином, щоб сигнал ішов не тільки від державних суб'єктів? Потрібно говорити, що нас багато. Ми вже не є держава  і населення, а держава і громадяни", – зініціювала роздуми Ірина Соловей.

Бути самозарадними та застосовувати стратегічний підхід до розвитку своїх організацій вчаться лідери та лідерки громадського сектору під час навчальних модулів. За відгуками учасників, багатьом із них імпонує саме це.

"Я працюю в громадському секторі і пишу дипломну роботу про маркетингове управління в громадських організаціях. Деякі громадські організації функціонують лише завдяки грантам. Так не має бути. З іншого боку, існує стереотип, що всі громадські організації отримують кошти з грантів і більше нічого не роблять. Якби я вступала на цю програму, то хотіла би глибше дослідити це питання. Також мені сподобалася думка спікерки про те, що освіта для людей у громадському секторі – це не зосереджуватися на чомусь одному, а бачити себе як одиницю цілісної екосистеми. Я працюю в проекті, який об'єднує. І знаходити ці точки синергії між різними групами людей, між сферами, між бізнесом і громадськими організаціями, дуже важливо", – розповіла учасниця заходу, представниця  Центру інновацій сталого міжнародного розвитку та Школи медіапатріотів Орина Горбовська.

Можливість вступити на магістерську програму цього року є до 20 липня. До цього часу потрібно заповнити аплікаційну форму та надіслати мотиваційне відео, після чого пройти наступні етапи вступу. Окрім того, усім охочим ІЛУ УКУ дає можливість отримати стипендію, що покриває 55-70 % вартості навчання. Детальніше про умови вступу та стипендійний конкурс можна прочитати на веб-сторінці Інституту.

Tagged under

Три дні поспіль, 4-6 червня, у Львові перебували громадські активісти та активістки зі Східної України. Візит відбувся у рамках проекту "СitizenLab: лабораторія відповідального громадянства" від Інституту лідерства та управління УКУ. Тридцятеро активних людей із різних міст і містечок Донецької області ознайомилися з ініціативами та організаціями міста, щоб перейняти кращий досвід і практики для ефективнішого впливу через діяльність на розвиток свого регіону.

"Учасники ознайомилися із понад 15-ма ініціативами та організаціями. Зокрема, ми говорили про досвід нашого Інституту та Українського католицького університету, про практики zero waste, громадські та молодіжні простори, розвиток молоді та міста, шляхи втілення соціальних ініціатив; ознайомилися, як із громадської ініціативи виросла громадська організація "Кращий Сихів", що впливає на розвиток усього мікрорайону, як молоді підприємці ревіталізовують колишній завод та творять спільний простір; проаналізували, як завдяки відкритим стажуванням у Львівській міській раді штат збагатився сильними молодими кадрами, які творять зміни. Важливим у цьому візиті була лекція Оксани Дащаківської про права людини, побудована на важливій тезі: права однієї людини закінчуються там, де починаються права іншої", – розповіла координаторка проекту СitizenLab Соломія Максимович.

У лютому та березні понад 100 громадських активістів та активісток взяли участь у триденній навчальній програмі "Майстерня активних", що відбулася у 5-ти містах Донецької області: Дружківці, Краматорську, Покровську, Костянтиніцівці та Новогродівці. Після навчання учасники почали реалізовувати свої проекти, з яких 30 найбільш активних приїхали до Львова.

"Майстерня активних" у Краматорську для студентів архітектурного факультету Олесі Cкалянської та Віталія Араньо стала поштовхом до реалізації проекту архітектурного фестивалю. Провести захід вони планують на початку липня та приурочити до 150-ї річниці міста Краматорськ, а також до Дня архітектури України.

"Ми вирішили організувати архітектурний фестиваль "Від Архітектури до Будівництва" для того, аби показати мешканцям міста, що в Краматорську є архітектура і її потрібно цінувати. Бо люди не розуміють, що не можна утеплювати фасади та ліпити балкони, де їм заманеться. Це мій перший досвід в організації таких подій. Програма у Львові дуже насичена. Мені особливо сподобалася Urban-бібліотека, а також прогулянка містом із лекцією "Творення публічних просторів", – зазначила Олеся.

За словами Віталія Араньо, спілкування з активістами із Західної України дуже підбадьорило. "Я побачив людей, які захоплені своєї справою. Наприклад, історія ГО "Кращий Сихів". Ти дивишся на людину, а в неї "горять" очі. Незважаючи на труднощі, вона робить свою справу. Громадські активісти повстали проти незаконної забудови, виграли процес і перетворили простір на сквер Гідності. Після почутого ти собі думаєш: усе вдасться. Інформацію можна прочитати в інтернеті, а от спілкування не замінити нічим", – зауважив активіст. Із побаченого та почутого Віталія вразило студентське містечко УКУ на вулиці Козельницькій: "У нас так практично не будують. Проект дуже якісний: великі тераси, бібліотека, газони. Ми доторкалися до скла, з якого зроблені стіни, бо було цікаво, за якою технологією вони зроблені. Це змінює мислення. Під час навчання на парах із теплофізики, коли ми малювали вікна до підлоги,  нам казали: так не робіть, це неможливо. А тут ми бачимо: стоїть корпус, в Україні, з панорамними вікнами до підлоги, і це можливо! Скляний дах у Центрі Шептицького – і це добре".

Окрім навчальної мети візиту важливою стала комунікаційна складова.

"Живучи у своїх містах, ми не дуже спілкуємося між собою. Спільні обласні збори чи семінари тривають декілька годин, після чого усі роз'їжджаються. Тут же, перебуваючи три дні в такій атмосфері, коли ми живемо разом, ходимо разом, їмо разом, є можливість краще зрозуміти: хто що робить, яка мета і які проблеми в кожного. Ця комунікація відбувається у зміненому контексті. Не на Східній Україні, де все звичне і ми відтворюємо шаблонні моделі поведінки. Інший культурний контекст дав імпульс відкритися до нових можливостей, на які ми б не звертали уваги, якби та ж сама подія відбувалася на Сході України. Як людина зі сфери комунікації я глибше зрозумів активістів зі Сходу та Заходу, особливості їхнього мислення та специфіку діяльності", – розповів Андрій Козлов, громадський активіст із Краматорька, випускник УКУ.

Навчальна програма у Львові заклала ще одну цеглину у будування мостів взаєморозуміння та об'єднання громадських активістів зі Східної та Західної України, якого в України тривалий час не вистачало. Організатори та учасники поїздки підтверджують це своїми відгуками. Попереду на учасників проекту ще чекає підсумкова конференція у Краматорську для обміну здобутим досвідом та творення планів на майбутнє.

Проект "СitizenLab: лабораторія відповідального громадянства" від Інституту лідерства та управління УКУ реалізовується в рамках проекту "Програма сприяння громадській активності «Долучайся!»", що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст проекту є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів і не відображає погляди агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.

 

Tagged under

 

У понеділок, 11 червня, Інститут лідерства та управління УКУ запрошує всіх охочих на День відкритих дверей Магістерської програми з управління неприбутковими організаціями в Києві. 

Якщо Ви бачите своє майбутнє в громадському секторі та шукаєте можливостей для особистісного розвитку та професійного зростання, то Вам до нас! 

Програма заходу:
18:30-19:00 – знайомство у форматі кафе-семінару зі студентами та випускниками програми;
19:00-20:00 – лекція-розмова із соціальною інноваторкою, президенткою ГО "Garage Gang" Іриною Соловей (Iryna Solovey) на тему: "Залучення громадян до формування порядку денного в містах". Будемо говорити про волонтерство, доброчинність, соціальні інвестиції, участь у публічних акціях;
20:00-20:20 – презентація Магістерської програми з управління неприбутковими організаціями;
20:20-21:00 – неформальне спілкування за кавою.

Чекаємо на Вас 11 червня о 18:30 год. в Київському центрі УКУ.
Реєструйтеся за посиланням -> https://bit.ly/2JatLJN та проведіть вечір понеділка пізнавально.

Tagged under

Інститут лідерства та управління УКУ оголошує конкурс стипендій на навчання на Магістерській програмі з управління неприбутковими організаціями.

Стипендія покриває 55-70 % вартості навчання.

Для того, щоби взяти участь у конкурсі, необхідно:

Якщо ви працюєте у неприбутковій організації, то це можуть проекти, що стали успішними завдяки Вам. Тривалість відео – не більше 3 хв.

Заповнену аплікаційну форму та відео потрібно надіслати на скриньку: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. до 20 червня. Тема листа: конкурс стипендій.

  • Взяти участь у співбесіді (зустріч/cкайп) після 20 червня.

Результати конкурсу будуть оголошені на початку липня.

Нагадуємо, що вартість навчання на 1,5-річній Магістерській програмі становить 50 000 грн.

Детальніше про програму читайте тут

Tagged under

Хто такий волонтер? Чи є він 37-ою мурахою? Якими є тренди волонтерства в Україні? Відповіді на ці та інші запитання спільно з модераторкою, викладачкою Інституту лідерства та управління УКУ, Оксаною Дащаківською шукали учасники дискусії "Тренди волонтерства в Україні". Зустріч за участі експертів та громадських активістів організувала громадська організація Ukrainian Volunteer Service у співпраці з Інститутом лідерства та управління УКУ та громадською організацією "Київський діалог".

За словами Марії Донець, співзасновниці Ukrainian Volunteer Service, слово "волонтер" в Україні стало особливо популярним 2014-го року. Ще однією хвилею популярності волонтерства було Євро - 2012. До того часу  мало хто розумів його суть.

Розвиток волонтерського руху формує тренди. Як зазначила Марія Донець, за останні роки в Україні сформувалися три основні тренди волонтерства: перший – люди всередині маргіналізованих груп почали допомагати один одному; другий – розвивається професійне (pro bono) волонтерство; третій – волонерство стало більш уживаним і більш престижним. "Люди всередині маргіналізованих груп почали допомагати один одному. Особи, які знаходяться у зоні соціальної проблеми, почали ставати більш самозарадними. Наприклад, проект "Новий відлік", який допомагає ветеранам АТО і ВПО відкривати бізнес. Ті, які відкрили свій бізнес, приходять на цю програму менторами, беруть на роботу людей, що потребують допомоги. У 2018 році з'явилося багато професійних волонтерів. Вони знаходять у волонтерстві самореалізацію. Волонтерство стає більш уживаним і престижним. Люди починають розуміти, що волонтерство – важливий пункт у резюме, який може в майбутньому допомогти отримати добру роботу. Цей тренд особливо помітний серед молоді та людей, які хочуть змінити сферу діяльності. Зараз розповсюдженою є ідея, що волонтером може бути як експерт, який безкоштовно надає допомогу, так і людина, яка вдома організувала розпродаж чогось, щоб зібрати кошти на щось. Люди можуть не лише допомогти, але й стати трішки кращими через зворотній зв'язок від спільноти, а також здобути нові знання і навички", – розповіла Марія.

Через російсько-українську війну на Сході України для багатьох волонтерство стало сенсом життя. За словами Іванки Цюник, співзасновниці студентської організації "Україна - єдина", військове волонтерство має продовження і після війни. "Ми волонтеримо для військових. Це, насамперед, театральний напрямок, вертепи для військових. Також ми розвинули ще два напрямки: робота з дітьми у школах із зони АТО та поїздки дітей зі східних регіонів України до Львова. Після війни є що робити. Коли ми приїжджали у східні області та спілкувалися з військовими, вони говорили: ми дуже дякуємо вам за те, що ви робите, але це набагато потрібніше людям, які живуть тут; ідіть і робіть, бо те, що ви робите, – це культурний фронт. Тому ми вирішили ці напрямки розвивати далі. Навіть якщо війна закінчиться, візити громад будуть актуальними, навчання дітей у школах буде актуальним".

Однією з небезпек у волонтерстві, про яку говорили учасники дискусії, є "вигорання". Адже, за словами Іванки Цюник, щоби щось комусь віддати, потрібно в собі мати. Знайти себе в іншому, не несучи ризиків своїй професійній кар'єрі та організації, в якій ви хочете волонтерити, – один із викликів для волонтерів та розвитку волонтерського руху.

"Деякі організації та окремі люди почали підмінювати слово "благодійність". Я переживаю, аби словом "волонтерство" певні особи не прикривали своїх недобрих намірів; щоб волонтерство не стало сенсом усього життя для молодих людей, бо є переломні моменти в житті. Можливо, в такі моменти треба зупинитись на рік-два, зайнятися побудовою свого життя, а потім до питання волонтерства повернутися. Думаю, що треба завжди ставати обабіч і дивитися: чи я правильно роблю, чи в правильному напрямку рухаюсь?", – зауважив Андрій Ковальський, директор державної молодіжної платформи Львівський обласний молодіжний центр.

За відгуками учасників, такі дискусії важливі, бо допомагають зрозуміти глибше суть та особливості волонтерства, адже, як зазначила одна з дискутанток, комунікаційна менеджерка проекту Львівської освітньої фундації "Будуємо Україну Разом" Катерина Мячіна, волонтер – це людина, яка несе в собі соціальну відповідальність та її множить.  

Tagged under

Магістерська програма з управління неприбутковими організаціями зібрала декілька десятків громадських активістів та активісток 11 травня у Центрі Андрея Шептицького УКУ. Гості мали нагоду не лише почути про особливості цьогорічного вступу на Програму, поспілкуватися з випускниками, але й отримати відповіді від сенатора УКУ Ярослава Рущишина щодо побудови сучасних відносин між бізнесом та громадським сектором в Україні.

Дізнатися про особливості єдиної сертифікованої Міністерством освіти та науки України програми з управління в третьому секторі можна завжди, завітавши чи зателефонувавши до офісу Інституту лідерства та управління УКУ. Однак цього травневого вечора активісти й активістки мали можливість звірити годинники та перейняти досвід саме від теперішніх студентів і випускників.

Для колишньої студентки Програми Іванки Герус, фінансової керівниці львівського осередку "Пласт", навчання стало т. зв. game changer: "Що мені дала Програма? Я покинула бізнес, в якому працювала раніше, і переконалася, що можна саме працювати, а не волонтерити в громадському секторі. Найбільш важливим стало усе, що пов’язане з фінансами. Тим паче, що фінанси зачіпають практично всі галузі, які є в організації - комунікації і управління персоналом, що також стало вагомим для мене. Найцінніше - це те, що є люди, з якими ми навчалися разом, з якими зараз можна консультуватися та співпрацювати. Так само є дуже велика підтримка від викладачів, з якими я досі спілкуюся".

Натомість потенційна абітурієнтка Оксана Фітель, координаторка програм і проектів  ГО "Центр соціальних інновацій", зізналася, що саме потреба мати загальну перспективу у галузі стала визначальною, щоб здобувати освіту в управлінні: "Маючи практичний досвід, я розумію, що мені бракує системних знань, які приходять після "вставання на граблі", коли доводиться вчитися на власних помилках. Така програма зробила би мою роботу більш ефективною і врахувала вже досвід тих людей, які є фахівцями у сфері розбудови громадянського суспільства".

Під час Дня відкритих дверей була також нагода обговорити деякі проблеми, з якими зіштовхуються представники громадянського суспільства в Україні. На думку підприємця і громадського діяча  Ярослава Рущишина, це, насамперед, низький рівень довіри в українському суспільстві, що стає перепоною для ефективної діяльності в усіх сферах. Парадоксально, але саме за умов низького рівня довіри в результаті революційних подій в Україні, учасником яких був  і пан Ярослав, активісти віддавали важелі впливу тим, хто уже був при владі. Довіра сьогодні стає запорукою існування інституцій, зважаючи на глобалізацію ринку та розмивання вертикального штибу владних відносин. "Якщо ми хочемо надати чомусь поступальний процес, треба створювати інституцію. А це, як правило, громадська організація", - зазначив пан Ярослав.

Варто звернути увагу на особливості цьогорічного вступу, про які розповіла керівниця  магістерської програми Дарія Данильченко.

Для вступу на магістерку з управління неприбутковими організаціями потрібно:

  • до 20 липня заповнити аплікаційну форму (документ можна завантажити із сайту ІЛУ) та надіслати на скриньку: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.;
  • до 20 липня надіслати мотиваційне відео на тему "Як я будую громадянське суспільство?";
  • з 2 по 28 липня 2018 року подати документи до приймальної комісії;
  • скласти вступні іспити: фаховий (усна співбесіда) та з англійської мови (для абітурієнтів, які мають попередню освіту з інших спеціальностей (не менеджмент) - скласти  додатковий фаховий іспит.

Собівартість навчання на Програмі становить 50 000 гривень. Усі, хто вступають на Програму, отримують стипендію, що покриває 40% вартості навчання. Також упродовж червня відбувається стипендійний конкурс, за результатами якого можна отримати більшу стипендію. Таким чином вартість навчання може становити від 15 000 до 30 000 гривень.

Tagged under
Сторінка 1 із 32

Адреса

Український Католицький Університет
вул. Козельницька, 2а, офіс 310
Львів 79026, Україна
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Телефон

+38 (032) 240-99-45 (#3627)
+38 (093) 20-60-310

Підписатись на розсилку