Інститут лідерства та управління УКУ та аналітичний центр "Інститут міста" запрошують на панельну дискусію "Впливові ініціативи Львова: оркестр чи соло?
На зустрічі ми обговоримо важливість співпраці та мережевих зв’язків між ініціативами та громадськими організаціями, на прикладі ініціатив, які взяли на себе вирішення проблем громади різного роду (освітні, екологічні, соціальні) та мають значний результат.
 
Також будемо шукати відповіді на наступні питання:

1. Що є важливим при пошуку партнерств та побудові мереж між організаціями/ініціативами?
2. Співпраця з владою - це плюс чи мінус?
3. Як бізнес долучається до вирішення проблем громади?

 
Запрошені спікери:
Тарас Прокопишин - засновник онлайн видання The Ukrainians
Лілія Боровець - співзасновниця Centre of Innovational Education "Pro.Svit"
Ірина Миронова - консультантка сталого розвитку та активістка Zero Waste Lviv
Анастасія Загайна - Майстерня Міста / Urban Workshop
Наталя Сіреджук - менеджерка із зв'язків з громадськістю НРЦ "Джерело"
Модераторка - Софія-Юлія Сидоренко, керівниця напрямку громадянської освіти "Активні" ІЛУ УКУ.

Дата та година: 7 червня о 18.30
Місце проведення: Лекторій, вул. Козельницька 2а
Зареєструватись на подію за лінком. Дискусія відбудеться в рамках програми "Громади в дії".
Tagged under

З 6 червня відвідувачам Трапезної Українського католицького університету, котрі беруть їжу із собою, пропонуватимуть купувати багаторазові контейнери замість безкоштовних одноразових. Таку еко-ініціативу започатковує Інститут лідерства та управління УКУ спільно зі Студентським братством УКУ та Холдингом емоцій «!FEST». Який сенс такої акції та чому варто взяти у ній участь, розказують організатори.

«Проблема Грибовичів не тільки у тому, що немає сміттєпереробного заводу, а й у тому, що у нашому суспільстві не сформована еко-культура. Якщо є можливість не використовувати речі, які потребують переробки, то чому б ні?» - говорить координаторка напрямку громадянської освіти «Активні» ІЛУ УКУ Софія-Юлія Сидоренко.

Організатори помітили, що більшість відвідувачів Трапезної, коли беруть їжу із собою, несуть її буквально за два кроки, адже живуть, навчаються або працюють зовсім поряд. Таким чином, всі одноразові контейнери майже одразу перетворюються на сміття, яке потребує переробки. Натомість, можна щодня носити із собою багаторазовий контейнер: він розрахований на тривале використання і тому ще довго не потрапить на смітник.

«Звичайно, одною маленькою дією ми не вирішимо великої проблеми одразу, - каже Софія, - але одна за одною маленькі дії складаються у більший пазл. Ця акція – радше наголос на екологічній проблемі, на подолання якої мають працювати і держава, і громадянське суспільство, але суспільство  зараз сильніше, і це те, що може робити кожен із нас».                                                                                                  

                                                                                                                                                                  

Перед тим, як започаткувати еко-ініціативу, ІЛУ попитався у відвідувачів Трапезної, чи перейшли би вони на багаторазові контейнери, якщо би мали таку можливість. Більшість опитуваних відповіли ствердно і зацікавились акцією. «Людям треба прокомунікувати, що існує альтернатива, інакше вони робитимуть так, як звикли робити. Важливо саме показувати на прикладі, створювати умови для змін, а не тільки говорити про їх користь», - впевнена Софія.

Еко-ініціативу активно підтримало Студентське Братство УКУ на чолі із Мартою Дідулою. Дівчина каже, що сподівається на ланцюжковий ефект від акції. «Я хочу, щоб із кожним днем людей, які розуміють екологічну катастрофу, ставало все більше. Я люблю природу, і якщо маю вільні вихідні, то у Львові мене не знайти – їздимо з друзями в гори, або просто посидіти біля річки. Але як можна любити природу, і не поважати, не захищати її? Якщо люди почнуть використовувати багаторазові контейнери, то все-таки щось зміниться».

 

                                                                                                

Керівництво Трапезної охоче долучилося по впровадження еко-ініціативи ІЛУ.  Відповідні контейнери шукали довго, а потім ще місяць чекали, поки вони приїдуть до Львова; організатори хотіли запропонувати відвідувачам зручну, доступну  й  якісну заміну одноразовим. Обрали контейнери  з двома відділеннями – знову таки, із міркувань зручності, адже більшість відвідувачів беруть із собою декілька страв. Цікаво, що покупка «пробної партії» багаторазових контейнерів (100 штук) коштувала керівництву Трапезної не більше, ніж тижнева норма безкоштовних одноразових.

Вже з 6 червня у Трапезній УКУ на роздачі можна буде вибирати: брати їжу із собою у одноразовому чи багаторазовому контейнері. Останній коштуватиме  50 гривень. «Ми дуже вдячні і раді, що керівництво Трапезної підтримало нашу ініціативу, – каже Софія. Тепер всім організаторам цікаво подивитись, чи охоче відвідувачі робитимуть більш відповідальний вибір».

Це лише перша з еко-ініціатив, які ІЛУ та Студентське Братство УКУ хочуть  втілити у життя. У вересні цього року планується провести еко-тиждень (за схемою Zero Waste Lviv), також організатори думають над ініціативою Green office та співпрацею зі Спільнотою взаємодопомоги «Оселя» щодо прилаштування непотрібних речей студентів УКУ у доброму стані після виселення з Колегіуму.

                                                                                               

Tagged under

 

Запрошуємо на панельну дискусію метою якої є познайомити громаду Львова з інструментами впливу на діяльність влади. На зустрічі будуть представлені успішні приклади системних змін у різних сферах: відбудові інфраструктурних об’єктів, боротьба з корупційними зловживаннями, вирішенні екологічних проблем, порушенні прав людини тощо.

Ми обговоримо такі питання:

Як активісти змінюють владу?

Де кнопка, натиснувши на яку, система починає працювати для людей?

Які інструменти впливу на владу ефективно працюють та вже сьогодні можна взяти їх на озброєння кожному громадянину?

Як долучитись до успішних ініціатив та впливати на владу в своїй громаді?

Запрошені спікери:

Орест Файфурка - начальник відділу громадського партнерства управління «Секретаріат ради» Львівської міської ради

Мирослав Сімка -  ГО "Центр громадського моніторингу та досліджень"
Андрій Кавчук - адвокат

Святослав Літинський -  громадський діяч

Модератор - Іван Спринь, голова Української Галицької Асамблеї.

Зареєструватись на подію тут. 

Дата та час: 31 травня 2017 року (середа) 18:30-20:30

Місце: 405 ауд, вул.Козельницька, 2а 

*Подія відбувається в рамках програми "Громади в дії" спільно з Інститутом Міста.

 

 

 

 

Tagged under

До 2025 року Львів має стати містом послуг і спільної відповідальності, а не виробництва й старих цінностей.

До 2025 року Львів повинен стати містом послуг, а не виробництва. А ще – містом творчої напруги. Це цілі, які ставить перед містом комплексна стратегія розвитку до 2025 року, складена шість років тому. 18 травня представники міської влади та експерти дискутували про те, як виконується ця стратегія, чого вже досягли й чого ще бракує.

«Промисловий потенціал України здебільшого зосереджений на сході, а там – війна. Тому промислові інвестори намагаються зайти в ту частину України, де безпечно. Львівська обласна державна адміністрація тягне їх сюди, хоча тут немає промислової культури виробництва, нема персоналу. Для Львова це небезпечно, бо він не є середовищем для виробництва, натомість, краще підходить для інтелектуальних, творчих індустрій. Саме вони мають забезпечити розвиток, який не регулюється слабкими пострадянськими інститутами», – каже експерт із комунікацій Євген Глібовицький. Розвиток інноваційних технологій та творчих індустрій – одна з головних складових візії стратегічного розвитку Львова у 2012-2025 роках.

Розробляти комплексну стратегію почали 2010 року. Спочатку була розроблена стратегія конкурентоспроможності, а потім узялись за комплексну стратегію. «Тоді було сто десять різних документів, які по-своєму її описували: щось стосувалося житлово-комунальної сфери, щось – освіти, щось – охорони здоров’я. Не було узагальнення. Тому ми створили рамку, в якій розвивається місто», – розповідає керівник Інституту міста Олександр Кобзарєв. За його словами, пріоритети стратегії такі:

по-перше, Львів – місто, де комфортно жити, навчатись і працювати;

по-друге, він має розвинену конкурентоздатну економіку;

по-третє, це місто традиції, культури й освіти.

Стратегія була розроблена Інститутом міста та ухвалена Львівською міською радою у жовтні 2011 року. Працюючи над документом, його автори провели понад двадцять експертних обговорень і опитали три тисячі львів’ян.

 

 

 

До формулювання головних тез стратегії долучилась Несторівська група. «Львів – це місто, яке дає можливості, – пояснює член групи Євген Глібовицький. – Ви приїжджаєте до нього, здобуваєте його, стаєте в ньому крутим і зреалізованим. Це метрополійне місто, до якого з’їжджаються таланти й реалізують себе. Львів – це, за словами Мирослава Мариновича, місто творчої напруги. Воно формулює нові цінності».

«Ми реалізуємо цю стратегію на 70-75% згідно з показниками, які ми туди заклали», – каже Олександр Кобзарєв.

На думку співвласника Kumpel Group Марка Зархіна, розвиток Львова та можливості його зростання стримує наявна еліта. «Тобто та велика група людей, яка зараз має управлінські впливи в різних галузях економіки, культури, медицини, освіти. Я називаю цю групу Поважними Людьми, які Вирішують Питання. Вона неоднорідна, і її цінності пов’язані з минулим століттям. Як наслідок – корупція та перешкоди, які встановлюються на шляху талановитих людей, охочих витягнути нас із болота», – говорить ресторатор. На його думку, необхідно, щоб постала нова еліта з іншими цінностями, спрямованими на створення доданої вартості у сфері культури, економіки та соціальних відносин.

Серед інших проблем Євген Глібовицький називає низьку продуктивність праці львів’ян. «Ми не можемо мати високих зарплат, якщо в нас низька продуктивність. Львів у цьому плані дуже розслаблене місто. Львів’яни обирають менше працювати, менше заробляти й мати більше часу на родину. І це нормально, якщо вони погоджуються на нижчий рівень доходів. Але якщо в певний момент вони схочуть заробляти більше, й далі працюючи мало, потрібно буде підвищувати продуктивність», – пояснює експерт.

Ще один виклик – безпека, яка є однією з головних цінностей для українців загалом. За словами Євгена Глібовицького, позаяк міська влада не впливає на силовиків, важливою є самоорганізація та спільна відповідальність громадян. «У Львові соціальний капітал акумулюється краще, ніж в інших містах України», – констатує експерт. На його думку, Львів є одним із прикладів для наслідування, що впливає на всю країну, трансформуючи світ навколо себе.

Зустріч відбулась в рамках "Громади в дії", яку організовують Інститут лідерства та управління УКУ спільно з Інститутом міста.

Авторка - Ірина Ладика

Джерело - Твоє місто

 

Tagged under

Професор Нью-Йоркського університету, керівник дослідницької лабораторії SMaPP, яка вивчає соціальні мережі, автор блогу на Washington Post Джошуа Такер в Інституті лідерства та управління УКУ розповів про роль соціальних медіа в організації та проведені протестів, а також про те, як завдяки їм можна простежити комунікацію між опозиційною і владною елітою. Публікуємо основні тези його виступу.

Йти на протест чи ні: як соцмережі впливають на наш вибір

Будь-який протест — емоційне явище. Вирішуючи, чи брати в ньому участь, людина використовує економічну модель очікуваної корисності — враховує здобутки й витрати. Наприклад, що пропустить лекцію в університеті, а натомість піде на майдан. Або що ризикуватиме здоров’ям у разі, якщо проти демонстрантів застосують силу. Один із чинників, що впливає на цей вибір, — дії інших людей: що більше людей із вашого середовища збирається йти на протест, то більше шансів, що туди підете ви.

Соціальні мережі значно знизили ризики учасників масових заходів.

  • По-перше, в соціальній мережі інформація про події поширюється в режимі реального часу, тож ми, будучи вдома або на іншому кінці міста, можемо знати, що відбувається під час протесту.
  • По-друге, в соціальній мережі інформація, яку люди раніше отримували вертикально — від політиків чи державних установ, тепер поширюється горизонтально — від користувача до користувача.
  • По-третє, інформацію про протест і про те, як він проходить, можна в режимі реального часу передавати не лише в межах країни, а й у всьому світі.
  • По-четверте, соціальні медіа надають простір для організації протесту. В країнах із тоталітарним режимом масові зібрання досить небезпечні, а отже простіше зорганізуватись у мережі, не ризикуючи й не витрачаючи часу на зустрічі в реалі.

Тож оперативно організований у мережі захід буде значно ефективнішим і дасть швидший результат, адже інформацію про перебіг події можна оновлювати онлайн. Наприклад, під час Помаранчевої революції 2004 року смс-повідомлення відігравали таку ж важливу роль, як соціальні мережі під час Революції гідності 2013-14 років, проте масштаби комунікації у другому випадку були значно більшими.

Інформація про протести у ЗМІ й соцмережах

Інформація про протести, що поширюється в засобах масової інформації, зазвичай абстрактна. Ви можете її помітити й оцінити, а можете й оминути, не зауваживши. У Facebook чи Twitter ви маєте коло контактів, яке сформували самі, тому, спілкуючись на політичні теми, отримуєте думки людей, які для вас мають значення. Ця інформація не абстрактна, а оцінена наперед — під дописами з’являються вподобання, що дозволяють оцінити, скільки прихильників має певна думка та скільки людей вийде на протест. Цю тезу добре ілюструє допис Мустафи Найєма, який став приводом для початку Євромайдану.

Про Євромайдан і соцмережі

Нині важко уявити, що будь-який протест може відбутися без висвітлення та обговорення в соціальних медіа. Утім, науковці, які не поділяють думки про залежність сучасних протестів від соцмереж, стверджують, що зв’язки між масовими акціями та соціальними онлайн-сервісами нестійкі. Знайти людей в інтернеті й координувати їхні дії — легко, проте протести без попередньої організації спонтанні, тому швидко зникають, кажуть вони.

                                                                                   

Лабораторія SMaPPпровела дослідження ресурсів у Facebook чи Twitter та «Вконтакте», які висвітлювали Євромайдан, щоби спростувати або підтвердити цю думку. Ми побачили, що активність тематичних сторінок у соцмережах чітко показує пікові моменти в розвитку протесту.

  • У період розстрілів на Майдані та втечі Віктора Януковича з України твітів і дописів було значно більше, ніж у попередні, порівняно спокійні дні.
  • У цей період також зросла кількість дописів англійською мовою. Це можна пояснити тим, що інформацію прагнули донести до світової спільноти. Такі результати свідчать на користь зв’язку соціальних медіа з організацією й перебігом протесту.
  • Понад 50 % опитаних та Євромайдані казали, що дізналися про протест саме з соціальних мереж. Аналогічні цифри показало дослідження протестів у Туреччині та Молдові. В останній протести називали «твітер-революцією».

Під час масових акцій у Парижі після трагедії із Charlie Hebdo ми встановили 764 користувачів Твітера, що писали безпосередньо з акції. Ми сформували дві мережі — тих, хто фоловить цих користувачів, і тих, кого фоловлять вони — й виявили таким чином людей, які не перебували на мітингу, але пишуть про нього і стежать за подіями.

Соціальні медіа як інструменти влади й опозиції

Іще одне поле для досліджень, яке відкривається науковцям завдяки соцмережам, — комунікація між владою та опозицією. До прикладу, коли Віктор Янукович, намагаючись домовитися з політичним крилом Майдану, запропонував Арсенію Яценюку й Віталію Кличку посади в уряді, їхня відмова була опублікована в соцмережах. На ці дописи посилалися численні світові видання рівня The Washington Post. Отже, нині, щоби повідомити свою позицію, політику достатньо написати твіт — не потрібні ані прес-релізи, ані спілкування з журналістами.

                                                                         

Коли у Венесуелі починалися протести, ми аналізували дописи опозиціонерів та представників влади в соціальних мережах. У своїх зверненнях опозиційна еліта намагалася зосередити увагу громадян на протесті, тоді як владна, навпаки, відвертала увагу.

Ми зібрали всі твіти депутатів венесуельського парламенту, розсортували їх за датою, темою і сформували документ із усіма словами, які використовували провладні та опозиційні політики. Виявилося, що з розвитком протесту опозиційна еліта збільшувала кількість тем, тимчасом як представники влади — навпаки. Це свідчить про те, що політики активно і стратегічно використовують соціальні медіа для публічної комунікації. Натомість тоталітарні режими вже навчилися застосовувати соціальні медіа для дезінформації або стеження за протестувальниками.

Фото Анастасії Стьопіної

Авторка - Вікторія Ейсмунт, джерело - Mediasapiens

Tagged under

 

Запрошуємо на панельну дискусію, метою якої є познайомити громаду Львова з розумінням розвитку громадянського суспільства та його впливу на якість життя, зокрема якість життя мешканців міста. На зустрічі ми окреслимо загальні тенденції сучасного стану громадянського супільства та розкриємо яскраві приклади як громадою зароджуються та реалізовуються проекти,  що сприяють покращенню якості життя окремих громадян та жителів міст в цілому. Також ми подискутуємо щодо громадської активності як необхідного рушія визначення потреб та реалізації якісних змін в різних сферах життя громади міста: від побутової до політичної.

Запрошені спікери:

Мар’яна Малачівська - директорка агенції “Фама”

Наталя Бордун - директорка Інституту лідерства та управління УКУ

Мар’яна Кащак - директорка Молодіжного Центру “Рясне”

Андрій Левицький  - координатор проекту "Добрий сусід" в Львівській Освітній Фундації

Олександра Сладкова - “Інститут просторового розвитку”

Модератор - Володимир Шнайдер

Дата та час: 29 травня 2017 року 18:30-20:30

Місце: лекторій УКУ, вул.Козельницька, 2а

Зареєструватись на подію тут.

 

Tagged under

Оголошуємо конкурс стипендій на навчання на магістерській програмі «Управління неприбутковими організаціями»

Якщо Ви хочете отримати стипендію, яка покриває 65-85% вартості навчання на магістерській програмі «Управління неприбутковими організаціями», тоді Вам необхідно:

  • Заповнити аплікаційну форму (див. у вкладенні)
  • Підготувати відео або презентацію про ваші досягнення в громадській сфері за останній рік. Якщо ви працюєте в неприбутковій організації, то це можуть бути її проекти, які стали успішними завдяки Вам. Тривалість відео – не більше 3 хв.

Заповнену аплікаційну форму та відео/презентацію потрібно надіслати на Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. до 25 червня. Тема листа: MANPM_конкурс стипендій.

  • Пройти співбесіду по скайпу або особисто завітавши до нас – після 25 червня з Вами сконтактуються для узгодження часу співбесіди.

Результати конкурсу будуть оголошені після 10 липня.

Нагадуємо, що вартість навчання на 1,5-річній магістерській програмі становить 50 000 грн. 50% вартості покривається за рахунок різних фундацій та доброчинців, до яких ми звертаємось.

Більше про програму читайте тут.